Урок про мінну небезпеку  в Агайманській ЗОШ

 

     З метою зниження ризику ураження від мін та боєприпасів в Агайманській ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено  урок про мінну небезпеку для учнів 9-11 класів, який провів учитель Захисту Вітчизни Володін Л.С. Вчитель розповів учням про те, як іноді дитячі необдумані вчинки можуть обернутися серйозними проблемами. допоміг сформувати навички безпечної поведінки в місцях, щодо яких відомо або є підозра у тому, що вони містять міни. Викладач  провів із дітьми розминку, демонстрував відеоролики та презентації.

Усі присутні мали змогу переглянути мультмедійну презентацію про основні види мін, які зустрічаються на території нашої держави; ознайомитися із статистикою світової мінної небезпеки, характерними ознаками вибухонебезпечних пристроїв; вивчити основні правила поводження з вибуховими пристроями, а також дії населення при виявленні вибухонебезпечних предметів.

Під час уроку були продемонстрованні навчальні міни та гранати різного типу. Вчитель в доступній формі розповів про їх будову та принцип роботи.

 

Учні школи були надзвичайно активними, ставили запитання, цікавилися навчальни матеріалом. Проте, ми надіємося, що набуті знання ніколи не знадобляться нашим школярам. 

 

                                      Охорона праці очима дітей

 

        Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров'я та безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті суспільства і були пов'язані з розвитком суспільного виробництва та буття.       Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці приділяється серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчають  проблеми створення безпечних та нешкідливих умов та засобів праці. Саме цим питанням і був присвячений конкурс малюнків «Охорона праці очима дітей» який проходив у Фрунзенській ЗОШ І-ІІІ з 01 лютого по 10 лютого 2016 року. Незважаючи на те, що роботи були різні за сюжетом і композицією, але їх об’єднувала одна ідея - за допомогою олівців і фарб, використовуючи власну фантазію і творчі здібності, учні розповіли про необхідність дотримання безпечних умов праці і життя. Є важливим той факт, що з дитячих років малеча розуміє, як у побуті слід поводитися з  сірниками, вогнем, водою, електро -, газо- приладами тощо. Своїми, можливо по-дитячому наївними роботами, вони закликають усіх бути обережними і дотримуватися правил безпеки життя. Як результат, найкращими виявилися малюнки Негуляєвої Діани- 3 клас, Івіної Дарї – 3 клас, Марушенко Катерини- 7 клас,  Дяконенко Дарії та Бабакової Євгенії, учениць 8 класу.

 «Захист людини у надзвичайних ситуаціях»

З 23 лютого по 27лютого 2015 року в школі проведено Тиждень безпеки життєдіяльності (в рамках якого проведено 25 лютого день ЦО) на тему: «Майбутнє планети – в наших руках!», в якому прийняли участь 107 учнів.

УВАГА! Гаряча лінія!

Відповідно до резолюції першого заступника голови обласної державної адміністрації від 11 лютого 2015 року № 901/0/7-15/59 доводимо до вашого відома наступну інформацію. Зважаючи на вплив соціально-політичної ситуації в Україні на емоційний стан дітей, бажання підлітків зрозуміти сьогоднішні події, висловити свої тривоги та точку зору, є необхідність у психологічній допомозі підростаючому поколінню. Також у дітей, батьків та педагогів можуть виникнути питання щодо інших соціально-важливих проблем. Підтримка кваліфікованих психологів, юристів та соціальних працівників у складних ситуаціях є надзвичайно важливою. З метою надання професійних консультацій на базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» працюють Національна дитяча «гаряча» лінія та Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Національна дитяча «гаряча» лінія – 0 800 500 225 або 772 з мобільного (працює щоденно, крім неділі, з 10-00 год. до 20-00 год.). Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0 800 500 335 або 386 з мобільного (працює щобудня з 10-00 год. до 18-00 год.).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 року № 11 "Про єдину державну систему цивільного захисту", залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації може бути встановлений один із режимів її функціонування: 

повсякденного функціонування

підвищеної готовності 

надзвичайної ситуації

надзвичайного стану 


Режим повсякденного функціонування - органами влади та суб'єктами господарювання здійснюються функції повсякденної діяльності. Введення режиму повсякденного функціонування не передбачає ніяких обмежень для громадян.

Режим підвищеної готовності - органами влади та суб'єктами господарювання здійснюються посилені заходи щодо контролю за обстановкою, уточнення завдань щодо захисту населення і території, приведення у готовність відповідних сил, а також оповіщення населення через засоби масової інформації (радіо, телебачення, гучномовці) про порядок їх дій. 

Режим підвищеної готовності вводиться при загрозі виникнення надзвичайної  ситуації. Обмежень для громадян не передбачається.

Режим надзвичайної  ситуації  - органами влади та суб'єктами господарювання здійснюється заходи щодо локалізації і ліквідації надзвичайної ситуації, контроль за її можливим поширенням, евакуація населення та його життєзабезпечення. Оповіщення населення про обставини, які склалися та порядку дій, здійснюється через засоби масової інформації (радіо, телебачення, гучномовці).

Режим встановлюється при виникненні надзвичайної  ситуації.  Обмежень для громадян не передбачається.

Режим надзвичайного  стану - органи влади здійснюють заходи відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

В режимі надзвичайного стану для населення вводяться обмеження щодо свободи пересування по території, обмеження руху транспортних засобів, заборона проведення масових засобів та страйків

На теперішній час в Україні встановлено режим надзвичайної  ситуації на території Луганської та Донецької областей, а режим підвищеної готовності в інших областях України.

П А М ’ Я Т К А    Д Л Я    Н А С Е Л Е Н Н Я

 

Дії під час артилерійського обстрілу житлових масивів

Артилерійський обстріл – один із найбільш небезпечних видів вогневого ураження під час воєнних конфліктів, в результаті якого можлива велика кількість випадкових жертв серед населення.

ЯКЩО  ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС НА ВУЛИЦІ

Якщо артилерійський обстріл застав вас на вулиці, негайно ляжте на землю та накрийте голову руками.  Бажано знайти якесь укриття  або щільно притулитися до якогось виступу: бордюру, клумби, забору або до любої бетонної конструкції. Пам’ятайте  що найчастіше причиною поранення є не пряме попадання снаряду, а результат попадання осколків та вплив вибухової хвилі. Снаряди та міни підриваються в верхньому шарі ґрунту, осколки після підриву летять догори щонайменше на висоті 30-50 см. над поверхнею землі, тому  перешкода може врятувати Вас від осколкового поранення.

 

ЯКЩО  ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС В БУДІВЛІ

Негайно зійдіть в підвал. У випадку якщо підвал відсутній або зачинений, зайдіть до сусідів на першому поверсі. Існує правило: чим нижче спустишся, тим безпечніше. Як правило снаряди попадають в верхні поверхи. 

Якщоартилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу зреагувати, швидко йдіть в кімнату віддалену напряму звідки ведеться обстріл. Лежачи або сидячи притуліться до основної (несучої) стіни, не розміщуйтесь навпроти вікон. Взагалі, під час обстрілів, якомога далі тримайтеся від вікон. Найчастіше осколки потрапляють у приміщення через вікна.  Якщо є можливість, завчасно заклейте скло вікон скетчем, або забарикадуйте шафами, це врятує вас від осколків скла. У випадку коли в місті постійно обстрілюють житлові масиви, необхідно завчасно забарикадувати вікна мішками з піском, важкими меблями, речами.

ЯКЩО  ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ В ТРАНСПОРТІ

(маршрутному таксі, тролейбусі, трамваї)

1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

2. Вийдіть з транспортного засобу та відбіжіть від дороги в напрямі від багатоповерхівок та промислових об’єктів, ляжте на землю та закрийте голову руками.

Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.

 

Загальні вимоги до укриття.

Воно має бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.

 

 

УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА:

- у спеціально обладнаній захисній споруді;

- у підземному переході;

- в будь-якій канаві, траншеї, ямі;

- в трубі водостоку під дорогою;

- вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;

- у підвалі під капітальними будинками старої забудови;

- в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування;

- в каналізаційних люках;

- в „воронках ”, що лишилися від попередніх обстрілів.

 

  

 

НЕ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ УКРИТТЯ

- під’їзди  будинків,

- місця під технікою (вантажівкою, автобусом);

- не підготовлені для укриття підвали;

- укриття розташовані ближче 30-50 метрів від багатоповерхових будівель;

- проходи поміж штабелями, контейнерами, будівельними матеріалами.

 

ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРУ

Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомих вам предметів. Снаряди могли бути касетними і місцевість може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди, які не підірвалися, можуть вибухнути від найменшого дотику. Уважно слідкуйте за  дітьми  і підлітками, не дозволяйте їм торкатися до незнайомих  предметів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П А М ’ Я Т К А

щодо дій населення за сигналом оповіщення

 «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»

 

ЯК ДІЗНАТИСЯ ПРО ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ 

      З метою привернення уваги населення до сигналів оповіщення цивільного захисту вмикаються електричні сирени. Вони дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.

Сигнал лунає  протягом 2-3 хвилин.

 Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (вуличні гучномовці, радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та порядок дій за цим сигналом.

 З моменту подачі сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» до початку нападу може минути лише кілька хвилин. Використайте цей час максимально ефективно.

 

ПІСЛЯ СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»

Якщо ви вдома:

 1. Ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач, уважно прослухати інформацію.

 2. Якщо є можливість попередьте сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч. 

3. Зачиніть вікна, вимкніть усі електричні та нагрівальні прилади.

4. Перекрийте квартирний газовий вентиль, загасіть печі, вимкніть світло.

5. Швидко одягніться та одягніть дітей.

 Перевірте наявність пришитих із внутрішньої боку одягу у дітей дошкільного віку нашивок на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону.

6. Візьміть:

- індивідуальні засоби захисту;

- завчасно підготовлений запас продуктів і води;

- особисті документи;

- кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.

Якщо ви на роботі:

1. Виконайте заходи, передбачені на цей випадок Планом реагування на надзвичайні ситуації суб'єктами господарювання, Інструкцією щодо дій персоналу суб'єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Дійте за вказівками керівництва суб’єкта господарювання.

3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

4. Виконуйте вимоги старшого (коменданта).

 

Якщо ви в громадському місці:

1.     Вислухайте вказівки адміністрації.

2.     Дійте у відповідності з ними - ідіть у зазначені сховища або укриття.

 

 

Якщо ви в транспорті:

1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

2. Вийдіть з транспортного засобу та рухайтесь в напрямі протилежному від багатоповерхівок та промислових обєктів (до парку, скверу, пустиря).

3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

 

Не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах. Внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.

 

Як поводитися в захисній споруді:

1.     Зайняти місце у захисній споруді.

2.     Виконувати вимоги старшого (коменданта).

3.     Не палити.

4.     Не смітити.

5.     Голосно не розмовляти.

6.     Зберігати спокій і дотримуватися порядку.

7.     Допомагати дітям, літнім людям та інвалідам.

8.     Уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.

 

УВАГА!

  До ускладнення обстановки Вам необхідно з’ясувати:

 

1.Прогноз щодо виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і порядок дій населення.

 2. Маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район.

 3. Місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися.

 

У разі загрози життю та здоров’ю необхідно потурбуватись про наявність:

 - найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратора, ватно-марлевої пов’язки, проти пилової тканинної маски);

 - найпростіших засобів медичної допомоги: бинта, йоду, джгута, перекису водню, нашатирного спирту, знеболювальних засобів тощо).

У хвилини небезпеки кожному громадянину необхідно мобілізуватися, проявити мужність, самовладання та діяти максимально швидко.

 

Для населення, яке проживає в 30-ти км зоні навколо Південноукраїнської АЕС!


При отриманні інформації (сигналу) про радіоактивне забруднення необхідно :

1.     Підготувати індивідуальні засоби захисту органів дихання (ватно-марлеві пов’язки, матерчані пов’язки, респіратори, протигази).

2.     Приготуватись до евакуації (взяти з собою: особисті документи, гроші, одяг і невеликий запас харчів).

3.     Сховатись у захисних спорудах або погребах, підвалах.

Якщо відсутні захисні споруди необхідно загерметизувати  вікна і двері житлових приміщень.

П а м ’ я т а й т е , укриття в загерметизованих приміщеннях знижує можливість забруднення в 30-50 разів. 

4.     Для попередження розвитку хвороби є надійні медикаментозні засоби – препарати йоду (йодистий калій, сойодін).

Прийняття йодистих препаратів знижує ступень враження організму в 100 разів.

Зберігаються препарати в ФАП (фельдшерсько-акушерські пункти), медичних амбулаторіях та у старших будинків,  також знаходяться в індивідуальній аптечці АІ-2.

Доза йодистого препарату на добу – дорослі і діти понад 2 роки – 0,125 г (1табл.), діти до 2 років – 0,04г (1/3 табл.)

Приймаючи препарат запийте його  чаєм, соком або водою.

5.     Тварин і птахів необхідно укрити в приміщенні.

Виконуйте всі розпорядження місцевих органів влади і керівників ЦО.

Ждіть прибуття транспорту для евакуації.

Пам’ятайте, кожна людина підлягає організованій евакуації.

Будьте спокійні і стримані, не допускайте випадків паніки

 

Що треба знати про   а м і а к!

 

А М І А К – безбарвний газ з різким запахом нашатирного спирту. Твердіє при температурі мінус 78 оС, вдвічі легший від повітря. 10%  розчин – це нашатирний спирт, 18-20% розчин – аміачна вода, яка використовується як добрива. Рідкий аміак використовується в холодильних машинах.

 

Дії на організм: Пари аміаку викликають пошкодження  органів дихання, сильне серцебиття, сильно подразнюють слизову оболонку, шкіру, сверблячку та опіки шкіри, спричиняють різь в очах, виділення сліз. У випадку попадання рідкого аміаку на шкіру можливе обмороження.

                  

П а м ’ я т а й т е !

 

Як уникнути ураження від аміаку?

 

Так, як аміак легший від повітря необхідно спуститись в яму. Захист органів дихання  від аміаку  забезпечують промислові фільтруючі, ізолюючі протигази, газові респіратори і протигази марки “КД” , респіратори РПГ-67-КД, РУ-60М-КД.

 

Коли концентрація аміаку невідома, роботи необхідно проводити  в ізолюючих протигазах, для захисту шкіри використовуються захисні костюми, гумові чоботи та рукавиці.

 

При ураженні аміаком потерпілого треба винести на свіже повітря, перевозити в лежачому положенні, забезпечити тепло і спокій, давати дихати зволоженим киснем .

Не роботи штучне дихання.

Шкіру і очі промити водою протягом 15 хв. і 1% розчином борної кислоти.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ населення, що мешкає в районі трАси магістрального аміакопроводу „УКРХІМТРАНСАМІАК”.

 

Це небезпечно для життя !

Аміак – газ без кольору з різким подразнюючим запахом нашатирного спирту, у повітрі він парує.

При з’явленні запаху аміаку або оповіщенні про виникнення небезпек внаслідок аварії на трубопроводі необхідно як найшвидше відійти від траси під прямим кутом до лінії переміщення аміачної хмари на 1-2 км.

При появі сильного запаху аміаку необхідно притулити до носа і рота тканину (тканьову пов’язку), рясно змочену водою або столовим оцтом та вийти з хмари аміаку.

Якщо хмара застала вас у приміщенні, необхідно щільно зачинити вікна, двері і димарі, закрити щілини мокрими шматинами, двірні, віконні пройоми мокрими ковдрами і простирадлами, захистити органи дихання тканьовою пов’язкою, змоченою водою або столовим оцтом і не покидати приміщення до тих пір, поки не поступить повідомлення про те, що вміст аміаку в атмосфері знизився до безпечних границь.

Якщо хмара аміаку застала вас у полі і ви не встигли вийти із небезпечної зони, необхідно закрити рота і носа тканиною, краще всього змоченою водою, лягти на землю, прижатися до неї обличчям, намагаючись вдихати повітря від самої землі.

Після виходу із загазованої зони необхідно вдихати свіже повітря, теплі водяні пари (краще з додаванням оцту) і звернутися за медичною допомогою.

При попаданні різкого аміаку на шкіру або в очі, поперед всього необхідно рясно промити водою або 2% розчином борної кислоти не менш 15 хв. і звернутися за медичною допомогою.

 

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ОГОЛОШЕННІ ЕВАКУАЦІЇ!

     Евакуація один із способів захисту населення вражаючих факторів надзвичайних ситуацій.

     Евакуація - це вивезення і виведення робітників і службовців об’єктів, а також всього непрацездатного і незайнятого у виробництві населення.

     Евакуйовані  проживають у безпечних районах до особового розпорядження.

     Безпечний район придатній для життєдіяльності  район розміщення евакуйованого населення, який визначається рішенням відповідного органа виконавчої влади за межами зон можливого зруйнування, хімічного зараження, катастрофічного затоплення, масових лісових та торф’яних пожеж, а також небезпечного радіоактивного забруднення .

     Евакуації підлягає населення ,яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного зараження у районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф, якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров’ю людей.

     У разі виникнення НС проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Загальна чи часткова евакуація здійснюється рішенням  Кабінету Міністрів України. В невідкладних випадках рішення на евакуацію приймає керівник місцевої влади або НЦО області (міста, району та ОГД).

Відповідальність за планування, організацію та проведення евакуації несе НЦО області (міста, району та ОГД).

Для проведення евакуації рішенням відповідних керівних органів створюються евакоорганами: евакокомісії всіх рівнів, збірні евакопункти, у безпечному районі – евакоприймальні пункти. Термін початку евакуації “Ч” + 4 години.

Рішенням НЦО ОГД створюється об’єктова комісія. Очолює комісію один із заступників керівника об’єкту

Про початок евакуації населення повідомляють на підприємствах, установах, навчальних закладах, а також через радіотрансляційну мережу і місцеве телебачення.

Для вивезення населення використовується залізничний, авто і водний транспорт використовується не тільки пасажирські залізничні потяги, судна, баржі і платформи, пристосовані для перевезення людей вантажні автомобілі, самоскиди, автопричепи ( тракторні теж).

У разі НС евакуація населення проводиться по територіальній ознаці від міць находження або мешкання населення.

У разі НС на радіаційно-небезпечних  об'єктах евакуацію проводять в два етапи:

I етап – від міста мешкання (знаходження) людей до межі зони забруднення на проміжний пункт евакуації.

II етап – від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.

За кожним підприємством. установою, організацією, об'єктом закріплюється район або пункт розміщення .

Для евакуації населення із зон радіоактивного забруднення навколо АЕС визначається не менш як два райони для розміщення евакуйованого населення у протилежних напрямках з урахуванням переважаючого для цієї місцевості напрямку вітру.

 

Телефони виклику екстрених служб:

                                  101 - служба порятунку

                                  102 - міліція

                                  103 - швидка медична допомога

                           -           

 

Екстрена валіза

 

Що повинно входити у екстрену валізу

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном). 

 

У рюкзак рекомендується покласти наступне:

- копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах так само вказують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;

- кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;

- дублікати ключів від будинку і машини;

- карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;

- засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);

 -ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;

- компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);

- багатофункціональний інструмент, що включає (лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо);

- ніж, сокира, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);

- декілька пакетів для сміття, об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;

- рулон широкого скотчу;

 - упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води, прокладки, рятувального жилету на воді тощо;

- шнур синтетичний 4-5 мм , близько 20 м;

- блокнот і олівець;

- нитки та голки;

- аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що Ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);

- одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;

- міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);

- засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;

- приналежності для дітей (якщо необхідні);

- посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;

- запас їжі на кілька днів - все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце - крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;

- запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

 

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135,  тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

 

 


Від 30.07.2014 1/9-385                     

На №                           від                     

 

 

Департаменти (управління) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

 

 

Міністерство освіти і науки надсилає методичні рекомендації для проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань: уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами (додаток 1); поведінкиу надзвичайній ситуації (додаток 2).

 

 

Додатки на 9 арк.

 

 

 

 

 

 

Заступник Міністра                                                                     Павло Полянський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до листа Міністерства освіти і науки України

від 30.07.2014 р. № 1/9-385                           

 

Методичні рекомендації

щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів

з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

 

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

 

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

 

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

 

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

  

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

 

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

 

Отож:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

 

Поради керівнику навчального закладу:

 

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

 

 


Додаток 2

до листа Міністерства освіти і науки України

від 30.07.2014 р. № 1/9-385

 

Методичні рекомендації

щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів

з питань поведінки у надзвичайній ситуації.

 

Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?

Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

 

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

- вимкнути світло, закрити вікна та двері;

- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);  

- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.    

 

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

- відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

 

3. Якщо стався вибух:

- уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

- якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

- виконати всі інструкції рятувальників. 

 

4. Під час повітряної небезпеки:

 - відключити живлення, закрити воду і газ;

- загасити (вимкнути) пристрої для опалення; 

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

- дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

 

5.Під час масових заворушень: 

- зберігати спокій і розсудливість; 

- під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей; 

- не піддаватися на провокації; 

- надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

 

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

- постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;

- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

- виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;

- нічого не просити, їсти все, що дають;

- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

- під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;

- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

 

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька; 

- переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.

 

«Я - за безпечний Інтернет»

     14 лютого в рамках міжнародної акції «День безпечного Інтернету» у школі було проведено ряд заходів, з метою недопущення дітей до нецензурної та насильницької інформації та пропаганди безпечного Інтернету серед учнівської молоді, а саме було організовано акцію «День безпечного Інтернету в школі», проведено уроки інформатики на тему: «Я - за безпечний Інтернет» у 8-11 класах, організовано випуск стінгазет за тематикою: «Діти в Інтернеті» серед учнів 5-11 класів, проведено інформаційну годину  «Як захистити дітей від реальних загроз Інтернету», класними керівниками 7-11 класів було проведено роз'яснювальну роботу серед батьківської громадськості з метою недопущення дітей до нецензурної та насильницької інформації.

Боковая панель

Контакти:

 с.Агаймани,                  вул. Українська, 2

 Тел.: 2-81-40

 email:  frunzechool@meta.ua